Top Facts - последние новости дня Украины и мира

Не забудьте поделиться материалом:


Аватар пользователя yaroslavna
Опубликовано yaroslavna в March 09, 2014
Юбилей Тараса Шевченко отметили и Google

Сьогодні світ святкує 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. В ці важкі для країни місяці Тарас поруч. Його постать неможливо відокремити від подій, що відбуваються на Кримському півострові, від волелюдних зібрань людей на Сході , від того осередка свободи, що об’єднує людей на євромайдані в Києві. Сьогодні він скрізь, де гірко і боляче, де брат не дивиться брату в очі, де чужинці паплюжать своїм нахабством українську землю.

Урочисті заходи з нагоди пам’ятної дати, почалися у столичному парку ім. Т.Шевченка. Першим слово взяв в.о. президента Олександр Турчинов. Виступаючи, він згадав про «Небесну сотню» і про вбитого активіста Евромайдану Сергія Нігояна .
Командир Небесної Сотні Сергій Нігоян із Дніпропетровщини, напередодні загибелі на Майдані, декламував рядки з поеми "Кавказ" «Борітеся і поборете…», наче пророче закликав словами Шевченка до наступної доби протистоянь. За тих подій, що стали історичними та героїчним для всієї України, «майданівці», зокрема хлопці з "Правого сектора", які мешкали в коридорах Інституту літератури, читали у вільний час повісті Шевченка. Цей факт – абсолютно закономірний. Такий Шевченко – цікавий і зрозумілий, наче з глибини століть протягує руку допомоги і звертається, зокрема, до кожного.

"Зараз, коли агресор загрожує нам, з нами наш Тарас, він у нашому строю і з ним, з його "борітеся - поборете", яке стало нашим гаслом , нашою зброєю . Ми переможемо , бо з нами правда , з нами Бог, з нами Україна і з нами наш великий Тарас" , - зазначив в.о.президента Турчинов.

Церемонія була нетривалою - близько 45 хвилин. Та по усьому світу ходою величезної шани ідуть до пам’ятника українського Кобзаря люди доброї волі, несучи у своїх серцях прагнення свободи, яку він заповідав усім гнаним і пригнобленим. Урочистою ходою за участю, керівників держави, керівництва Київської держадміністрації, офіційних осіб та представників дипломатичного корпусу, активістів Майдану, громадськості відзначено величезну шану і повагу до Шевченка, як символа української нації, та символа свободи для усіх людей на білому світі.

«Довгі роки німим докором ти дивився на нас з п'єдесталів. Довгі роки ходила нація до твоїх кам'яних втілень, щоб журитися та скаржитися на свою лиху долю. Сьогодні – ми святкуємо! Святкуємо звільнення нашої рідної України від погані та скверни, що хотіла занапастити нашу землю.

Сьогодні ти можеш пишатися нами, так само як і ми пишаємося тобою! Весь світ у захопленні від України! Ми вже не "славних прадідів великих правнуки погані". Ми піднялися з колін і стали на повний зріст. Стали на бій за честь та славу України. Стали – і перемогли! Ти, звичайно, не знав, та й не міг знати, що таке снайперський приціл, що таке світло-шумова граната чи водомет. Але все одно - в ті трагічні й великі дні ти також був там. На вулицях, на майданах і площах. Ти надихав націю на боротьбу, на битву зі злом та темрявою. Ми заплатили велику ціну за цю перемогу. Сто синів з «Небесної сотні» пішли у вічність, полягли у боротьбі за незалежність та свободу.
І сьогодні, коли Україна ще в небезпеці, коли на наших кордонах гуртуються ворожі сили і загарбники прагнуть завдати болю нашій Вітчизні, ми обіцяємо і клянемося: не відступимо ні кроку, не зламаємося, не здамося! Період лихоліття в Україні скінчився.
Ми навчилися перемагати і нікому не дамо образити нашу святу й велику Україну!
Слава тобі, Тарасе!
Слава Героям! Слава Україні!»,-

цим зверненням до Тараса, Юлія Тимошенко проголосила волю українського народу до остаточної перемоги над ворогами.

Україна ніколи і нікому не загрожувала, її народ – працьовитий та терплячий, завжди прагнув миру. Та є ще в світі нелюди, яким кров людська, наче вода. Біда прийшла звідти, звідки не чекали. Російський брат, не за своєю доброю волею, зазіхнув на свободу українського брата.
" Того ж батька, такі ж діти,-
Жити б та брататься.
Ні, не вміли, не хотіли,
Треба роз'єднаться!
Треба крові, брата крові..."

( з поеми Шевченка "Неофіти")

У мережі Facebook поширюється фотоілюстрація, на якій наочно порівнюються Україна й Росія: миролюбна держава і держава-агресор. Так, за 22 роки відновленої незалежності в Україні не було жодної війни, і вона не погрожувала війною іншим країнам. Мілітаристська ж Росія за цей час розв’язала, аж чотири війни (не рахуючи агресію проти України) на своїй та чужих територіях: 1992 рік – Придністров’я, 1994-1996 роки – Чеченія, 1999-2009 – Чеченія, 2008 рік – Південна Осетія і Абхазія.

Звіряйте! Слухайте! Дивіться! Та, я к належить – схаменіться! Нелюба Україна – Геть! От тільки не паплюжте її честь!

«У Росії є Кисельов, Мізуліна, Мілонов і, звичайно, Путін. Там є прекрасні гуманні закони: про пропаганду, про цензуру, закон Діми Яковлєва і так далі. Там засуджують невинних, і кожен може сісти на роки ні за що. Увесь братський російський народ радіє за Україну і пишається нами, тому що в них так не вийшло. Їдь до Росії, там напевно знайдеться містечко і для тебе у спільному бараку... А ми залишимось тут, Україна – наш дім»,-

з таким гаслом звернулися українські патріоти у мережі Facebook до тих, кому кортить приєднатися до Росії.

Тарасе Григоровичу, в твоєму безсмертному «Заповіті» є й такі слова: «І вражою злою кров'ю волю окропіте!»… Ні! Не будемо. Досить крові, досить жертв та сліз. Бо ця свята земля вже так насичена кров'ю та сльозами, що по ній навіть ходити гріх. Але народ твоєї України готовий до боротьби й до захисту!

Джерела: news.eizvestia.com, volianarodu.org.ua.

Категория: 

Подписка

Оставайтесь с нами