Top Facts - последние новости дня Украины и мира

Не забудьте поделиться материалом:


Украинский языковой вопрос
Аватар пользователя yaroslavna
Опубликовано yaroslavna

«Через парламент тихо и незаметно движутся три законопроекта, влекущие за собой самую настоящую языковую революцию в судах.» ( «Экономические известия» № 48 от 23 марта 2012)

Як то відбуватиметься, і чим закінчиться — справа часу. Мовне питання у де - кого, як кістка у горлі - болить, свербить і не дає покою. З площини суспільно значимої, час від часу, мовні питання поволі перетікають у площину політичну. Коли б тільки це “лихо” заважало будувати правове, справедливе суспільство, піднімати з руїн економіку, виправляти соціальні негаразди, врешті-решт, підвищувати імідж країни у світі. Авжеж, незабаром чергові вибори і з єлекторатом треба погратися.

Народні депутати Ківалов і Колесніченко, граючи на струнах народних сподівань, "продавили" таки у парламенті проект Закону “Про засади державної мовної політики."

З точки зору регуляторної функції у сфері мовної політики, Закон має виконати роль третєйського судді у справах захисту мови, у тому числі, мови національних меншинств. ( Та чи рівні . умови існування національних мов виписав законотворець у статтях Закону?)

До речі, російська мова замість другої державної може набути статус регіональної. А українська мова, немов бідна родичка, має поступитися своїм історичним правом бути єдиною у своїй країні, як свідчить стаття Конституції України.

Я українка - не за місцем народження, а за місцем проживання. Тож, для мене однаково рідні обидві мови - російська і українська. Але, дивує мене і, навіть обурює позиція українців, щодо визначення статусу української мови. Що незрозуміло? В незалежній Україні державна мова є, українська. Єдина державна мова є ознакою сильної держави, це - так би мовити, кодовий знак держави. Мабуть, до сильної держави нам ще далеко. Тож, на шляху до неї ще чимало перешкод. Здолати їх непросто, тим паче, в умовах патріотичного нігілізму, національної байдужості.

Навіщо роздмухувати вогонь там, де існує небезпека великої пожежі? Кому це вигідно? Україну не раз катували, паплюжили, принижували. Та, вона й досі, лікуючи рани минулого, сподівається на синів своїх - аби, не зрадили. Плекає надію: годує врожаями, освіжає дощами, освітлює шлях до майбутнього.

“ І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж , брати мої,
Молю вас, благаю!”
(Т.Шевченко “Кобзар”)

Чи чують Кобзаря наші високопосадовці, коли у святкові шевченківські дні, вшановлюючи його пам ять, схиляють голову і кладуть квіті до підніжжя пам ятника українському поету. Розкажіть поету, панове, як ви шануєте українську мову, як хазяйнуєте на українській землі. Не забариться відповідь поета, бо він залишається свідком усіх наших справ і думок.

“Погано, дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А поганше на Україні
Дивитись, плакать — і мовчать”.
(Т.Шевченко, “Кобзар”)

Доки у суспільстві підніматиметься тема двомовності, як проблема, доти поділятимуться і люди на своїх і чужих, доти земля українська не матиме спокою від посягань яничарів та їм подібних.

Категория: 

Подписка

Оставайтесь с нами